- ковнір
- Глибокий перехват, западина у нижній частині бані над дерев'яним зрубом.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
ковн. — ковн. (abbreviation) слово из Ковенской губернии Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ковнірець — іменник чоловічого роду, істота комірець рідко … Орфографічний словник української мови
ковнірчик — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
ковнір — Ковнір: комір [21;33] … Толковый украинский словарь
ковнір — іменник чоловічого роду комір рідко … Орфографічний словник української мови
ковнір — ніра, ч. Пр. Комір; частина одягу навколо шиї … Словник лемківскої говірки
ковнір — комір … Лемківський Словничок
виліковність — ності, ж. Здатність до вилікування … Український тлумачний словник
невиліковність — ності, ж. Абстр. ім. до невиліковний … Український тлумачний словник
виліковність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови